Нещодавно з’явилася інформація про нову ініціативу Мінцифри — Diia City. Це вільна економічна зона для креативного бізнесу. Наразі проєкт на стадії обговорення, але вже наприкінці року планують прийняти перших резидентів.

Редактор DOU поспілкувалася із заступником міністра Мінцифри Олександром Борняковим про новий проєкт, долю минулих ініціатив, проблеми ІТ-індустрії та плани міністерства.

Про Diia City

Diia City — це віртуальна вільна економічна зона зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Цифрова бізнес-країна, в якій не існуватиме меж для інвестицій, створення робочих місць чи розробки новітніх технологій. Українці та підприємці з усього світу матимуть змогу швидко реалізовувати свої інноваційні та бізнес-ідеї без втручання держави.

Розробляючи DC, ми аналізували світовий досвід, розглядали можливість створення технологічних парків та економічних зон в Україні. Обговорили сотні варіантів, які не злітають або погано адаптуються до нашої ідеї про державні суб’єкти зі спеціальним статусом. Але все-таки змогли знайти найоптимальніший і найефективніший варіант, який отримав назву Diia City.

Під час роботи над проєктом ми звертали увагу і на досвід Білорусі з ПВТ. Я зробив багато висновків щодо їхньої схеми. Найголовніший — принцип екстериторіальності працює. Білоруси для мене є прикладом, адже сміливо підійшли до організації парку. Спочатку вони були на замкнутій території, але потім відкрили ПВТ для всіх охочих, які відповідають певним критеріям, незалежно від місця розташування. І це круто.

Але я вважаю, що наша концепція є унікальною для України. Адже ми не тільки робимо податкову пільгу, а взагалі створюємо, як то кажуть, філософію взаємодії з державою. Зрозуміло, що наші резиденти будуть працювати в українському законодавчому полі, але намагаємося максимально спростити для них умови ведення бізнесу. Наприклад, одне із нововведень — податок на виведений капітал. Це фактично 0% податку на реінвестований прибуток. Податкове навантаження виникатиме тільки тоді, коли власник ухвалює рішення розподілити прибуток чи вивести дивіденди. Ми хочемо зробити так, щоб у резидентів був мінімальний валютний контроль. КЗоТ також діятиме в мінімальному базовому вигляді.

Якщо говорити про судові відносини, то пропонуємо зробити електронний суд для резидентів DC і розробляємо законопроєкт, який може це дозволити. Крім того, плануємо спростити процедуру створення інвестиційного фонду, адже зараз робити це складно. І хочемо, щоб нинішнє законодавство не поширювалося на резидентів.

І знову ж «Дія» — флагманський проєкт — буде основою. Кожен зможе зі смартфона, грубо кажучи, адмініструвати свій бізнес і мати всю взаємодію з державою через нього чи портал.

Сьогодні триває стадія обговорення проєкту, багато нюансів ще уточнюємо. Найменш напрацьована частина — це правовий режим. Вирішуємо, як бути з судами, обшуками, блокуванням рахунків. Думаємо, як побудувати все так, щоб, з одного боку, правоохоронцям було важко зупиняти роботу компанії. А з іншого боку, є зловмисники. І якщо з’являється захищене середовище, то в нього може потрапити «вірус». Це дуже чутлива річ, тому найбільше уваги приділяємо наразі цьому питанню.

Ми маємо ідеї, як побудувати податковий режим. Але ще є МВФ, який нині забороняє будь-які зміни чи податкові пільги для окремих індустрій. І над цим теж треба працювати.

Проєкт Diia City цілком погодив і підтримав міністр Михайло Федоров. Я знаю, що проєкт бачив прем’єр-міністр, президент теж його підтримує. Ми хочемо стати прикладом того, як можна робити якісні й круті зміни в Україні. Для мене це також спроба показати, що шляхом не регулювання, а навпаки, дерегулювання можна здобути ефект масштабу. Завдяки зниженню ставки, але через масштабування є змога отримати більше податків і більше робочих місць. Останні 20 років Україна лише все регулювала, і зараз нам важко щось «розтиснути». А Diia City — це спроба якраз дерегулювання.

«Як людина, що понад 10 років у бізнесі й менш як рік на держслужбі, я чітко розумію, чому треба роль держави обмежувати»

Одразу скажу, що Мінцифри сприятиме відстроченню закону 1210, який нещодавно підписав президент. Хоч платити податки там, де компанія веде свою діяльність, — це поширена у світі практика, але закон у теперішньому вигляді значно вплине на діяльність IT-компаній. Адже більшість із тих, що працюють в Україні, зареєстровані за кордоном. Тому для того, щоб потенційні резиденти долучались до Diia City вже з правильною структурою, виступаємо за відстрочку закону.

Плануємо до осені ухвалити і профільний законопроєкт, який дозволить повноцінно запустити Diia City й уже до кінця року отримати перших резидентів. У Білорусі все відбулося швидко, оскільки було зроблено декретом президента. У них декрет має силу закону. Не потрібно все це обговорювати з депутатами, урядом, суспільством. Це інші реалії.

Як людина, що понад 10 років у бізнесі й менш як рік на держслужбі, я чітко розумію, чому треба роль держави обмежувати. Не пам’ятаю випадків, коли мені потрібно було щось зробити для компанії і я йшов на суспільні обговорення або пів року ухвалював рішення. Так бізнес не робиться.

Про податки для ІТ-спеціалістів і застарілий Трудовий кодекс

Ситуація з працевлаштуванням ІТ-спеціалістів усе ще є проблемою. Однаково існує ризик, що трудові відносини можуть бути прихованими, і це треба якось вирішувати. Зараз це типу статус-кво, коли є мораторій на перевірки від Держпраці. Але здебільшого схема, яка нині існує з ФОПами, не відбиває відносини між підприємцем і замовником. Людина працює за графіком, як звичайний працівник. Великі компанії це розуміють, але всі звикли до ФОПів. Я теж вважаю, що це стало передумовою такого бурхливого розвитку індустрії в Україні. І зараз рухати усіх в бік скасування цього — узагалі не варіант.

Була пропозиція створити п’яту групу ФОП для ІТ-ринку. Думаю, за часів Гончарука це можна було зробити, якби не вирішили до 5-їгрупи додати фонд ІТ Creative. Якби йшлося суто про те, що треба регулювати відносини між компанією-роботодавцем і ФОПами, це вдалося б реалізувати. Найбільша проблема була саме у фонді. І я пам’ятаю, що на цю тему навіть на DOU було бурхливе обговорення. Якби не змішували дві проблеми в одну, ідея б злетіла.

«Ми розуміємо, що чинний Трудовий кодекс, на жаль, абсолютно неприйнятний для IT-індустрії»

Після того як я обійняв посаду заступника міністра, ми кілька місяців обговорювали цю ідею і вирішили її розділити — є Міністерство освіти, яке має величезний бюджет. Треба дивитися, як використати ці резерви ефективно. А ситуацію з працевлаштуванням розглядати окремо. Коли це розділили, стало простіше.

Ми розуміємо, що чинний Трудовий кодекс, на жаль, абсолютно неприйнятний для IT-індустрії. Офіційне працевлаштування для айтішників за теперішнім КЗоТом неможливе. Новий законопроєкт є, його розробили за часів минулого уряду. На мою думку, він був класний. Він подавався в парламент від уряду, але не встиг пройти перше читання. Тому після зміни уряду згідно з регламентом цей документ автоматично відкликали. Подальша його доля мені невідома. Загалом, не думаю, що нове трудове законодавство швидко ухвалять.

Про проблеми української ІТ-галузі

На сьогодні ми маємо кілька глобальних проблем.

Застаріла освіта. В Україні недостатньо висококваліфікованих кадрів. Університети продовжують випускати не готових до роботи в комерційних компаніях фахівців, адже наша освіта для IТ-спеціалістів застаріла.

Недосконале трудове законодавство. У нас розвивається аутсорс, і великі світові IT-компанії відкривають в Україні офіси розробок, але є проблеми з трудовим законодавством, яке не адаптоване для IT-галузі. Також працевлаштування через ФОП досі в сірій зоні.

Падіння попиту на послуги українських IT-компаній через пандемію коронавірусу. Великі ІТ-компанії здебільшого отримують дохід з аутсорсингових проєктів від замовників з-за кордону. Через пандемію коронавірусу українські компанії мають проблеми з новими замовленнями, тому що їхні закордонні клієнти скорочують свої бізнеси. І, на жаль, на падіння попиту на послуги українських компаній через коронавірус ми не можемо вплинути. Чи якось допомогти IT-компаніям знайти клієнтів, бо це не входить до нашої компетенції.

Про досягнення Мінцифри за 8 місяців та цілі на майбутнє

За останні 8 місяців нам вдалося багато зробити для розвитку в Україні електронних послуг: запровадили прозору електронну систему з автоматичним початком будівельних робіт і прозорим параметричним введенням в експлуатацію, запустили реінжиніринг публічних послуг на порталі «Дія», мобільний застосунок «Дія», розвиваємо систему взаємодії реєстрів «Трембіта», розпочали оптимізацію реєстрів. Створили портал «Цифрова освіта», де кожен може безкоштовно навчатись цифрової грамотності, і вже маємо мільйони переглядів.

Крім того, продовжуємо працювати над новою моделлю оподаткування для IT-галузі, створюємо умови для розвитку IT-освіти, підтримуємо освітні проєкти, такі як IT-nation. Є ідея започаткувати в Diia City університет, регульований IТ-спільнотою за підтримки держави. Університет надаватиме освіту за спеціальностями у сфері Computer Science & Engineering за сертифікованими та рекомендованими програмами Європейської бізнес-асоціації та IТ-Ukraine. Він може стати першим публічно-приватним навчальним закладом, який підтримають провідні компанії України.

«Якщо раніше компанії погоджувались з підвищенням податків, то зараз до кінця року просили усе залишити так, як є»

Наша основна мета щодо ІТ залишилася без змін — збільшення частки у ВВП країни. На початку 2020-го ми планували до 10%, але, враховуючи кризу, треба робити рекалькуляцію. Коли я пів року тому прийшов у Мінцифри, частка ІТ була приблизно 4% від ВВП, був позитивний тренд. 2019 рік закінчувався з майже 10%-м зростанням індустрії, і це надихало. Але так сталося, що за 2-3 місяці все змінилося. І останнє наше спілкування з ІТ-компаніями було щодо того, наскільки вони скорочують вакансії і як криза вдарила по бізнесу. Зараз ми робимо рекалькуляцію макроситуації. Але у будь-якому разі зростання буде, але незначне — приблизно до 5%. Це гарна новина, тому що в інших індустріях усе значно гірше: хтось впав на 30%, хтось на 50%, про туризм взагалі мовчу. Якщо ІТ-індустрія у 2020 році зросте не на 30%, а на 5%, в сучасних умовах це все одно добре.

Якщо говорити про співпрацю ІT-компаній та Мінцифри, то скажу, що було прохання нічого не змінювати зараз. Раніше у нас була купа ініціатив щодо моделі оподаткування. Ми майже наблизилися до підписання меморандуму про взаєморозуміння стосовно цього на майбутнє. Але все тимчасово зупинилося, тому що компаніям сьогодні справді важко. І якщо раніше вони погоджувались з підвищенням податків, то зараз до кінця року просили усе залишити так, як є.

Як людина, яка прийшла в уряд працювати і змінювати ситуацію з IT на краще, звісно, я не можу радіти з таких настроїв. Але розумію компанії, і ми вирішили робити щось стратегічне. Залишаємо активну співпрацю, але не будемо радикально щось змінювати: впроваджувати 5-ту групу, робити фонди…

Зараз ми поставили собі амбітну ціль — до кінця року запустити перший етап Diia City. Мінцифри має розробити чіткі критерії, політику, стимули у вигляді правових актів і законодавчих ініціатив, які надамо на розгляд парламенту. Тому плануємо восени закінчити роботу над законопроєктом і — у разі його ухвалення в грудні — отримати перших резидентів Diia City.

Інтерв’ю для DOU.ua

(Пока оценок нет)

Loading...