Українська IT-галузь — потужний сектор національної економіки у $6 млрд, який, не дивлячись на коронакризу, навіть у першому півріччі такого важкого 2020-го показав зростання, а наші IT-спеціалісти працюють над найсучаснішими технологічними розробками. Слава Reface або Grammarly – найпомітніша, але це — лише частка великої історії успіху цифрової економіки України.

Мало пишатися досягненнями наших співвітчизників, які часто-густо ставали можливими не завдяки, а всупереч державі. В Україні необхідно запроваджувати такі правила, аби цифрова галузь отримала надійного партнера з боку держави. Де держава – стабільно працюючий високотехнологічний кластер, а громадяни країни відчувають досягнення IT-сектору у повсякденному житті.

Потрібно створити особливі умови, щоб кожен український IT-спеціаліст залишився працювати тут, а іноземний – захотів переїхати до нас. Амбітна мета має своє вирішення. Мінцифра вирішила створити Дія City – особливий правовий режим для креативної економіки.   

Держава та Айті: win-win game 

У чому ж власне необхідність спеціальних умов для IT-бізнесу? Навіщо державі витрачати сили на таке вузьке регулювання?

Відповідь проста – економічний та соціальний ефект Дія City для всіх громадян значно перевищить регулятивні зусилля та фіскальні поступки держави.

З одного боку, специфікою галузі є висока динамічність, технології та тренди змінюються кожного року, і, як наслідок, фінансові ризики є надвисокими. Тому IT-бізнес зацікавлений у простих та зрозумілих правилах гри, вигідних фіскальних умовах, прозорій регуляції.

Якщо держава не здатна цього забезпечити, підприємці знайдуть більш комфортну та зрозумілу юрисдикцію. Металургійне чи аграрне виробництво перенести в іншу державу майже неможливо, а цифровий чи дослідницький проєкт – це справа одного дня. Дія City – це інституційне середовище, що втримає цифрові компанії та найкращих спеціалістів в Україні, стимулюватиме приплив інвестицій.

З іншого боку, IT-галузь, попри певні стереотипи, – це не про розважальні додатки та комп’ютерні ігри. Хоча це і важлива частина сектору.

Зараз цифрові технології є фундаментом у забезпеченні економічної та соціальної безпеки країн, обороноздатності держав. А до того, IT-сектор є ключовою системою економіки знань.

Підтримуючи його, держава отримує колосальні перспективи розвитку освіти, медицини, фінансових послуг. Навколо високотехнологічних кластерів ринок вибудовує повноцінну екосистему послуг з високою доданою вартістю, які будуть затребувані і всередині, і зовні країни. Дія City може стати фундаментом такої екосистеми, точкою системної розбудови української економіки знань.

При цьому державі не потрібно вводити дотації, що часто несе корупціогенні ризики, робити капітальні інвестиції, що запрацюють лише через декілька років, віднаходити громіздкі тарифні або митні процедури для стимулювання сектору. Зусилля держави у розбудові цифрової економіки суто регулятивне: створити необхідне інституційне середовище, а далі – наглядати за дотриманням правил.  

Теорія vs. Практика: велосипедів не винаходимо 

Практичне втілення Дія City базується на особливих режимах правового та податкового регулювання, а також спеціальної процедури вирішення спорів. З правової точки зору, статус Дія City буде закріплений окремим законом. Він встановить віртуальний економічний простір та зони повноважень її учасників. Податкові та трудові відносини будуть зафіксовані окремими змінами до Податкового та Трудового кодексів.

Резиденти Дія City – IT-компанії, чия діяльність відповідає спеціально розробленим КВЕДам для Дія City.

Вичерпний та доволі жорсткий перелік вимог до потенційних резидентів є головним запобіжником проти податкового канібалізму, шахрайства та недобросовісних підприємців. Адже головна концепція Дія City – податкові стимули для успішних IT-компаній. Для Дія City ми пропонуємо застосовувати податок на виведений капітал за ставкою 10%. Наразі ми погоджуємо цю норму з профільним комітетом ВРУ, сподіваємося, законотворці підтримають нашу ініціативу.

Ми також змінюємо податкову модель для працівників компаній. ПДФО складатиме 5%, військовий збір – 1,5%, ЄСВ з мінімальної заробітної плати.

Крім того, ми плануємо захистити резидентів Дія City від перевірок та необґрунтованих розслідувань. Ми пропонуємо змінити процедуру процесуальних дій, аби виключити безпідставні обшуки, вилучення техніки та документації.

З певною обережністю, але все ж оптимістично скажу, що внесення та схвалення усіх змін ми плануємо завершити до кінця 2020 року. Наразі ми маємо головне: політичну волю Президента та Кабінету Міністрів України. А до безпосередньої реалізації проєкту залучені команди найкращих правників, податківців та економістів, профільні асоціації та громадські об’єднання.  

А що в результаті? 

Головним результатом створення Дія City стане конкурентоздатний та затребуваний продукт української цифрової економіки. Наші пропозиції наближають умови ведення IT-бізнесу до найрозвиненіших світових моделей. Ці та інші заходи запровадили Франція, Велика Британія, Ірландія, та інші країни, на чиї успіхи креативних індустрій точно слід орієнтуватися.

Ми сподіваємось, що завдяки Дія City робочі місця у галузі зростуть до півмільйона працівників у 2025 році. А з 2020 по 2025 роки ми очікуємо майже подвоєння IT-галузі в Україні з $6 млрд до $11,8 млрд.  

Ризики бездіяльності

Критики можуть справедливо зазначити, що український IT-сектор досяг значних успіхів і без допомоги держави. Мовляв, головне – не чіпати те, що і так працює. Але критикам важливо зрозуміти: Дія City – це не про втручання та регуляцію успішної галузі. Дія City – це сучасне та комфортне для цифрового бізнесу середовище, яке не «припудрює» старі норми, а створює нові права та можливості.

Якщо триматися традиційної парадигми невтручання, то на Україну чекають сумні новини. Найуспішніші технологічні компанії, що потребують значних інвестицій та висококваліфікованих кадрів, – покинуть країну в пошуках привабливого середовища. Середній та малий IT-бізнес, що захоче розвиватися, але не матиме для цього змоги, перетвориться на найманців успішних іноземних компаній, які використовуватимуть наших спеціалістів, а збагачуватимуть інші країни.

Доля стартапів, винаходів та інновацій ще сумніша. Частина з них просто завжди залишиться на поличці через відсутність ефективних інструментів реалізації, а інша частина, після багаторічних митарств, стане надбанням зарубіжних компаній. А все, що тоді залишиться нам, – черговий лайк та репост успіху іноземного бізнесу з українським корінням у Фейсбуці.

Дія City – це зміна парадигми. Аби ми більше не почули заклики «Не виїжджай!» до мільйонів українців, що шукають кращої долі за межами України. Це заклик України до сотень тисяч іноземних висококваліфікованих спеціалістів: «Приїжджай!».

Колонка для Liga.Tech