Міністерство цифрової трансформації працює над концепцією проекту Diia City — віртуальної моделі вільної економічної зони для представників креативної економіки. Вона дозволить українським і закордонним IT-компаніям відкривати в Україні бізнеси і R&D-центри за спрощеними процедурами, працювати в зоні англійського права і платити 10% податку.

У колонці для AIN.UA заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповідає, за рахунок чого у Diia City будуть найкращі умови для розвитку ІТ.

Ідея створення спеціальних економічних умов для розвитку ІТ на рівні держави не є новою. Приміром, у сусідній Білорусі вже кілька років працює ПВТ, у РФ вже розглядають законопроект , що надасть особливі умови для ІТ-компаній.

А в Україні ми також маємо запропонувати адекватні умови для розвитку ІТ-індустрії. Тим більше, що знаємо умови у сусідніх країнах і впевнені, що можемо запропонувати кращі, вигідніші, зручніші.

Звісно, ми врахували це при створенні проекту віртуальної екстериторіальної економічної зони Diia City, який об’єднує всі наші ініціативи щодо розвитку ІТ-ринку – правові, фінансові, податкові, організаційні. Щоб продемонструвати переваги нашого проекту, ми зробили кілька порівнянь Diia City та проектів сусідів із точки зору оподаткування.

Порівняння з конкурентними юрисдикціями в Білорусі та Росії

Наша віртуальна економічна зона дійсно є більш привабливою порівняно з іншими юрисдикціями, адже вона пропонує нижче податкове навантаження. І цей факт чітко прослідковується, коли ми порівнюємо умови з нашими конкурентами, особливо у розрізі податків на зарплати працівників та впровадження податку на виведений капітал.

Порівняльна таблиця умов провадження бізнесу для IT-компаній

Ми порівняли податки на працю з Білоруссю та Росією, взявши за основу заробітну плату $1500. У таблиці чітко прослідковується, що найнижчі податки будуть в DC як в грошовому вираженні, так і у відсотковому. Тобто наші працівники сплачуватимуть 12,2% зі своєї зарплати на податки, тоді як айтішники сусідніх країн – понад 20%.

Порівняння податкового навантаження на зарплати працівників IT-компаній

Такі конкурентні ставки будуть привабливими та вигідними для компаній. І  надалі вони зможуть ефективно прогнозувати свої витрати. Зменшення податкових ставок, які ми пропонуємо в Diia City, не призведе до зменшення податкових надходжень від резидентів DC до державного бюджету. Адже одна із головних умов отримання резидентства DC – є обов’язкове запровадження порогу мінімальної заробітної плати працівників. Тобто середня заробітна плата у компанії має бути не менше $1500.

Що ми пропонуємо в Diia City

Наша концепція передбачає запровадження податку на виведений капітал, в якому дивіденди оподатковуються за ставкою 10%, і, як наслідок, весь реінвестований прибуток оподатковуватиметься за ставкою 0%. Це ідеальна система для стартапів, для венчурних фондів, тому що поки компанія не вирішить вивести дивіденди, вона зможе нескінченно використовувати власні кошти для свого розвитку.

Також ми змінюємо податкову модель трудових відносин. Розробляючи концепцію, ми взяли дані з різних IT компаній по всій країні і порахували, що приблизно 80% загальних затрат IT-компаній – це витрати на оплату праці.

Зараз податки на працю становлять 18% ПДФО і 22% ЄСВ, і це створює велике фінансове навантаження. Для того, щоб зробити умови для IT конкурентними, ми хочемо зафіксувати чинні умови, які зараз є у ФОПів, – 5% ПДФО та ЄСВ з мінімальної заробітної плати. Приміром, у Білорусі береться середня зарплата по країні та від неї вираховуються соціальні збори 34%. В Diia City ми пропонуємо на перших два роки діяльності DC 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати в країні.

Перших два роки резиденти DC сплачуватимуть 5% ПДФО + 1,5% військового збору + ЄСВ від мінімальної заробітної плати. Третій рік – 5% ПДФО + 1,5% військового збору + 3% ЄСВ офіційної заробітної плати, і починаючи з четвертого року і до кінця дії зони 5% ПДФО + 1,5% військового збору + 5% ЄСВ від офіційної заробітної плати.

Крім податкових пільг, в Diia City ми пропонуємо резидентам самостійно вибрати модель оформлення трудових відносин – контрактну форму або за звичним всім КзПП. Чому контрактна форма? Тому що це – потреба ринку та один зі шляхів дерегуляції, а також звична практика у конкурентних юрисдикціях. Контрактна форма буде юридично пріоритетнішою. І таким чином ми хочемо дати компаніям можливість перейти до цивілізованої форми працевлаштування – коли обидві сторони зможуть чітко та зрозуміло зазначити умови працевлаштування.

В Diia City ми хочемо захистити наше IT та іноземні компанії, які хочуть працювати в Україні, від беззаконня та недосконалої судової системи, яка, на жаль, зараз має місце в Україні. Ми хочемо максимально виключити можливість рейдерського захвату компаній. Але оскільки змінити всю систему в країні ми не можемо, в межах DC будемо ініціювати максимальне ускладнення процедури проведення перевірок в IT-компаніях. Також наша концепція передбачає надання можливості IT-компаніям розглядати свої справи одразу в певному суді, який буде спеціалізуватись на таких справах.

Цілі, які ми перед собою ставимо

• щоб кількість людей, зайнятих в IT, наблизилась до 500 000 людей (зараз близько 200 000). Йдеться не тільки про програмістів, а про всіх працівників, які пов’язані з технологічними компаніями. Це можуть бути навіть, до прикладу, люди, які не мають технічної освіти, – працівники центрів продажу, call-центрів, які пов’язані із сервісом певного IT-продукту. Ми хочемо, щоб завдяки DC таких людей було близько пів мільйона;
• щоб IT-індустрія і все, що з нею пов’язано, посідало значну частку в експортному ВВП країни. Ми сподіваємось на зростання IT-галузі в Україні до $11,8 млрд.

Проект Diia City вже підтримав президент, і зараз ми перебуваємо на етапі запуску проектного офісу, який розроблятиме профільний законопроект  про віртуальну економічну зону та нормативно-правові акти. Сподіваємось, що восени він буде ухвалений Верховною Радою, а вже у грудні цього року ми отримаємо перших резидентів Diia City.

Колонка для AIN.UA

(Пока оценок нет)

Loading...